ЯРРА - Історія старої хати

Все життя моє по колу

Вдень навічно заперт в домі

Світла сонця я не бачу, тільки світ свічі мене, надихае прокидатись

І нікого не цюратись

Бо мене бояться навіть люті звірі до зорі

Я біг, не зупинявся

Землі ледь торкався

Гілки - гострі як бритви

Били мене по обличчю

Я чув жуткий вий

Він поруч майже вхопив

Майже, майже, майже вхопив